- народолюбець
- -бця, ч.Той, хто любить народ.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
народолюбець
Смотреть что такое "народолюбець" в других словарях:
народолюбець — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
безсловесиѥ — БЕЗСЛОВЕСИ|Ѥ (11), ˫А с. Неразумие, безрассудство: л҃в҃• ˫Ако не подобаѥть отъ еретикъ бл҃гословлѥни˫а приимати. иже ѥсть бесловесиѥ паче а не бл҃гословлѥниѥ. (ἀλογίαι) ΚΕ XII, 98а; и по малъ. народолюбець. словомь и ˫аростью. и желаньемь. еже по … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
народолюбьць — НАРОДОЛЮБЬЦ|Ь (2*), А с. Народолюбец. В роли им. личн. (псевдоним): ѿ всѣхъ бл҃гоподобна и бж(с)твенаго промышлень˫а. и по малѣ. народолюбець. словомь и ˫аростью. и желаньемь. еже по чину. да ѿлучитьсѧ. и да не преобидить сво||его чина. еже есть… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
